Матеріали категорії

Відвідувачі

Кодекс з процедур банкрутства: залишилось вирішити основне питання

Кодекс з процедур банкрутства

Один із співавторів пояснив, чому після підписання Кодексу Президентом інтрига тільки починається.

Повідомлення Президента України, що 15 квітня він підписав довгоочікуваний Кодекс з процедур банкрутства, тільки запускає процес підготовки цього законодавчого акту до практичного використання.

Кодекс набуває чинності через півроку після офіційної його публікації в газеті «Голос України». За цей час Міністерство юстиції (МЮ) та Міністерство економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ) як основні стейкхолдери державного регулювання цього процесу мають розробити всю необхідну підзаконну нормативну базу. Зокрема, їм доведеться вирішити, хто буде основним організатором електронних торгів активами боржників-банкрутів. Незважаючи на широке застосування і добру репутацію системи «Прозорро.Продажі», Мінюст досить активно просуває власну систему «СЕТАМ». У виборі між ними, очевидно, і буде полягати основна інтрига подальшого урядового рішення.

Член правління Асоціації правників України, старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий пояснив, яких змін зазнають продажі активів, і чим відрізняються потенційні організатори електронних торгів.

 

Схеми впадуть

За словами експерта, під час написання тексту Кодексу з процедур банкрутств авторам були відомі практично всі схеми сумнівного продажу майна боржників, і основним завданням стало зламати їх.

Перше, що вдалося змінити — відмовилися від проведення аукціонів невідомо де. Адже була поширена практика проведення торгів так званими ліцитаторами (людина з молоточком) ледь не у підвалах при найменшому розголосі. Електронні торги відтепер — єдиний спосіб продажу майна.

Інша вада, з якою покінчили — зловживання з документами, які вимагались від учасників торгів. Кодекс чітко встановлює, що для участі в електронному аукціоні необхідно подати лише заяву, код ЄДРПОУ і оплатити 10% гарантійного внеску. Організатор може просити надання й інших документів, але їх відсутність не може бути підставою для відмови в реєстрації на торгах.

Чітко і однозначно прописані в Кодексі строк і кінцева дата реєстрації на торги. До цього окремі арбітражні керуючі, намагаючись уникнути допуску на торги «чужих» учасників, робили реєстрацію вкрай незручною. Тепер же усім охочим надаються рівні, прозорі і зручні можливості для участі в аукціоні.

Численні зловживання були під час продажу цілісних майнових комплексів. Їх зазвичай намагалися продати «своїм» за заниженою вартістю. До речі, поки що чинне законодавство передбачало зовсім протилежне — повне погашення вимог кредиторів. Ідея продажу з пониженням ціни не закладалась, вона виникла на практиці самовільно. Кодекс тепер чітко вказує: продавати цілісний майновий комплекс одним лотом не обов’язково. Все залежатиме від конкретної ситуації. Питання кількості лотів вирішуватиме виключно комітет кредиторів, і його рішення — закон для арбітражного керуючого.

Як приклад Юліан Хорунжий наводить продаж одним лотом автомобілів «Таврія» і «Мерседес». Такий варіант однозначно обмежить конкуренцію покупців. Бажаючих купити лише «Таврію» відлякає «Мерседес», а заможнішим покупцям непотрібна «Таврія». Такі автомобілі краще продавати окремо. А якщо об’єктами продажу є автомобіль і комплект зимової гуми до нього, то очевидно, що вигідніше буде об’єднати їх в один лот.

Інтереси на торгах арбітражних керуючих Кодекс також не лишив осторонь. Ці ключові фігури в процедурах банкрутства будуть гарантовано отримувати від 3 до 5 процентів від вартості реалізованого майна. Таким чином, є переконання, що вони будуть зацікавлені продавати дорожче, і що такого масового продажу ліквідних активів задурно вже не буде.

 

Чи вирішать щось симпатії ринку

Втім, основне питання, вирішення якого тільки створює інтригу: хто буде організатором електронних торгів? Між МЕРТ, який розробив і впровадив систему «Прозорро.Продажі», і Мінюстом з його «СЕТАМ» існує певна конкуренція. Ринок сьогодні переважаючою більшістю учасників підтримує «Прозорро.Продажі». До цієї системи підключено близько 40 приватних електронних майданчиків. Натомість у «СЕТАМ», навіть за наявності партнерської програми, підключено лише кілька компаній, які, до того ж, не є флагманами на ринку продажів.

Щоб зайвий раз переконатися у симпатіях ринку, Комітет з конкурсного права Асоціації правників України проводить нині опитування серед арбітражних керуючих, юридичних фірм, банків та торгових електронних майданчиків, кого вони бачать у якості організатора торгів. Проте, незважаючи на результати опитування, Міністерство юстиції є основним державним регулятором сфери банкрутства і, відповідно, розробником постанови Кабінету міністрів України щодо вибору організатора торгів. Таким чином, остаточне рішення поки що не видається очевидним, підсумовує Юліан Хорунжий.

 

https://sud.ua/ru/news/laws/139925-kodeks-z-protsedur-bankrutstva-zalishilos-virishiti-osnovne-pitannya