Матеріали категорії

Відвідувачі

КОМІТЕТ КРЕДИТОРІВ У ПРОЦЕДУРІ БАНКРУТСТВА: СТВОРЕННЯ ФУНКЦІЇ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ


Л.Г. Талан  - адвокат, арбітражний керуючий,
Президент громадської організації
Придніпров’я», м. Дніпропетровськ

Є.Г. Князєва – юрист Центру антикризового управління

підприємствами «Сприяння», м. Дніпропетровськ


Важливе місце при здійсненні процедур банкрутства відводиться комітету кредиторів. Більш того Законодавець у абзаці 3 частини 9 статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом – «Закон про банкрутство») встановив, що «При проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього Закону».
Незважаючи на те, що «Закон про банкрутство» діє вже більше 10 років, питання обрання комітету кредиторів, його функції, а також повноваження викликають багато спорів серед фахівців з питань банкрутства, відомих адвокатів, суддів різних інстанцій. Іноді можна зустрітися з різною судовою практикою щодо питань пов’язаних з дією комітету кредиторів.
З метою удосконалення практичної діяльності у питаннях формування (обрання), комітету кредиторів, визначення повноважень комітету кредиторів, а також діяльності комітету кредиторів при здійсненні процедур банкрутства і присвячена ця стаття, в якій автори, арбітражний керуючий з 10 річним стажем та фахівець з питань банкрутства, поділяться власним досвідом з вищевизначених питань.

Перше питання – формування (обрання) комітету кредиторів.
Згідно до частини 5 та 6 статті 16 «Закону про банкрутство» на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів…», тобто формування комітету кредиторів починається зі зборів  кредиторів.
Майже якісна підготовка та проведення зборів кредиторів з боку арбітражного керуючого, який виконує функції розпорядника майна боржника, дозволить запобігти різного роду скарг щодо обрання комітету кредиторів.
Відповідно до частини 11 статті 11 «Закону про банкрутство» випливає, що збори кредиторів повинні бути скликані не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду. В той же час попереднє засідання суду має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду, тобто збори кредиторів повинні відбутися не пізніше десяти днів з дня проведення попереднього засідання суду.
Але цей строк не можна розглядати як остаточний строк проведення зборів кредиторів, виходячи з того, що ще дві статті «Закону про банкрутство» так чи інакше «визначають» дату проведення зборів кредиторів. Так, частиною першою статі 16 встановлено, що «протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення», а абзацом другим частини 2 статті 15 встановлюється що господарський суд за результатами попереднього засідання виносить ухвалу в який призначається дата проведення зборів кредиторів. З огляду на вищесказане вбачається наявність протиріччя вказаних статей «Закону про банкрутство» з приводу дати проведення зборів кредиторів. На практиці це відбувається наступним чином:
Господарський суд, у встановлений законом строк, починає попереднє засідання суду. Якщо боржник визнав всі вимоги кредиторів або декілька не визнав (повністю або частково), як правило нема особливих проблем розгляду реєстру і невизнаних вимог в одному засіданні і тому дата проведення зборів кредиторів може бути призначена на ту же дату, яка була передбачена ухвалою за результатами підготовчого засідання суду, тобто через 10 днів після проведення попереднього засідання суду (три місяці і десять днів після проведення підготовчого засідання господарського суду).
Але, якщо невизнаних вимог багато і вони потребують від суду достатньо глибокого аналізу, попереднє судове засідання може затягнутися, що має місце на практиці, і тому дата проведення зборів кредиторів, яка визначена ухвалою за результатами підготовчого засідання господарського суду буде порушена іноді суттєво. Так, наприклад, у практичній діяльності авторів був випадок, коли попереднє засідання почалося в строк але тривало протягом чотирьох місяців у зв’язку з тим, що з 263 кредиторів, які подали до суду свої вимоги до боржника, останній не визнав повністю або частково 147 вимог, що змусило суд досліджувати всі докази як боржника так і кредиторів, давати їм юридичну оцінку, вимагати від сторін представлення додаткових доказів тощо, що і призвело до такого тривалого строку попереднього засідання.
Враховуючи те, що встановлений строк для проведення зборів кредиторів сплинув майже більше трьох місяців, та велику кількість кредиторів і необхідність ретельної підготовки до зборів кредиторів, суд, в ухвалі за результатами попереднього засідання, встановив дату проведення зборів кредиторів через двадцять днів після винесення означеної ухвали.
Враховуючи все вищевикладене, а також аналізуючи практику з якою зіткнулися автори цієї статті, вважаємо за необхідне запропонувати наступні зміни до Закону про банкрутство із статті 11 «Закону  про банкрутство» виключити положення щодо дати призначення зборів кредиторів.
Другий абзац  частини 2 статті 15 після фрази «… та призначається дата проведення зборів кредиторів» доповнити словами «…, які повинні відбутися не пізніше 20 днів з дати винесення цієї ухвали».
Вважаємо, що в подальшому такі пропозиції будуть враховані.
Після винесення ухвали за результатами попереднього засідання суду починається підготовка до проведення перших зборів кредиторів.
Підготовку до перших зборів кредиторів слід розбити на чотири етапи:
1. Аналіз реєстру вимог кредиторів, складеного на підставі ухвали господарського суду за результатами попереднього засідання.
2. Визначення кількості голосів кожного кредитора.
3. Підготовка і направлення повідомлень кожному кредитору згідно з реєстром вимог кредиторів про місце, дату і час проведення зборів кредиторів.
4. Підготовка документів на збори кредиторів.
Розглянемо кожний етап підготовки до перших зборів кредиторів окремо.

1. Аналіз реєстру вимог кредиторів, складеного на підставі ухвали господарського суду за результатами попереднього засідання.

Відповідно до статті 15 «Закону про банкрутство» господарський суд у попередньому засіданні розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Результатом розгляду реєстру та невизнаних (повністю або частково) вимог кредиторів господарським судом виноситься ухвала в який зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
При цьому в цій ухвалі суд зазначає розмір усіх вимог кредиторів визнаних як боржником так і судом з урахуванням черговості їх задоволення відповідно до статті 31 «Закону про банкрутство».
На підставі цієї ухвали розпорядник майна складає остаточний реєстр вимог кредиторів і починає його аналізувати для підготовки зборів кредиторів. Аналіз реєстру вимог кредиторів повинен відповісти на такі питання:
- які кредитори будуть брати участь у перших зборах кредиторів;
- які вимоги слід враховувати для визначення кількості голосів на зборах кредиторів;
На перше питання відповідь дає абзац другий частини 1 статті 16 «Закону про банкрутство», яким визначено, що учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів. Таким чином усі конкурсні кредитори є учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу. Але серед фахівців нерідко викликають питання щодо участі у зборах кредиторів з правом вирішального голосу кредиторів вимоги яких забезпечені заставою (в подальшому – заставний кредитор) і це невипадково, бо заставний кредитор є привільованим      кредитором.
По-перше, заставний кредитор вноситься до реєстру вимог кредиторів незалежно від того подав він до суду та боржника заяву зі своїми вимогами, чи ні (ст. 14 «Закону про банкрутство»).
По-друге, його вимоги забезпечені заставою і у випадку реалізації заставного майна, в рамках процедури ліквідації, всі отримані кошти йдуть на задоволення вимог виключно заставного кредитора (ст. 26 «Закону про банкрутство»).
По-третє, заставний кредитор обов’язково повинен надати письмову угоду на укладення мирової угоди (ст. 35 «Закону про банкрутство»). Відсутність такої згоди буде підставою не затвердження господарським судом мирової угоди між боржником і кредиторами в процедурах банкрутства.
З огляду на викладене, заставний кредитор, на погляд авторів, може брати участь у зборах кредиторів, але без права вирішального голосу.
Але судова практика пішла іншим шляхом і визнала заставного кредитора учасником зборів кредиторів з правом вирішального голосу (див. наприклад Постанову ВСУ від 11.10.2005р. по справі Б31/01-04).
Визначившись зі складом кредиторів, які беруть участь у зборах кредиторів з правом вирішального голосу, арбітражний керуючий повинен проаналізувати які вимоги кредиторів слід враховувати для визначення кількості голосів на зборах кредиторів. Так, наприклад, вимоги кредиторів які складають неустойку (штраф, пеню) включаються до реєстру вимог кредиторів окремо і відносяться до шостої черги задоволення відповідно до ст. 31. «Закону про банкрутство». Такі вимоги не включаються до загальних вимог кредиторів при підрахунках кількості голосів на зборах кредиторів. Ця позиція висловлена в Постанові Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №15 та в Рекомендаціях Президії ВГСУ від 04.06.2004р. №04-5/1193
Також при визначені кількості голосів кредиторів на зборах не враховуються окремо внесені в реєстр вимог кредиторів вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди заподіяної життю та здоров’ю громадян.
Проаналізувавши реєстр вимог кредиторів арбітражним керуючим починає підраховувати кількість голосів кожного кредитора на зборах кредиторів.

2. Визначення кількості голосів кожного кредитора

Відповідно до частини 4 статті 16 «Закону про банкрутство» кредитори, у тому числі і органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справлення податків і зборів (обов’язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.
Таким чином з урахуванням аналізу реєстру вимог кредиторів, про що сказано раніше, кількість голосів кожного кредитора розраховується шляхом поділу кредиторських вимог визнаних господарським судом на 1000,0 (одну тисячу) грн. Отримана кількість голосів повинна за математичними принципами округлятися до цілого числа. Слід врахувати й таке: якщо визнані вимоги кредиторів складають нижче тисячі гривень, кількість голосів такого кредитора дорівнює 1 (одиниці).

3. Підготовка і направлення повідомлень кожному кредитору

Визначившись зі складом кредиторів, які візьмуть участь у зборах кредиторів, та з кількістю їх голосів арбітражний керуючий надсилає, відповідно до частини 1 статті 16 «Закону про банкрутство», повідомлення про місце і час проведення зборів кредиторів. При цьому слід враховувати те, що згідно до частини 2 статті 16 «Закону про банкрутство» збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів кредиторів, тобто на погляд автора, всі повідомлення необхідно направляти кредиторам з описом про  викладення та повідомленням про вручення поштового відправлення.
Слід зазначити, що крім часу і місця проведення зборів кредиторів, в повідомленні бажано вказати про необхідність мати разову довіреність представнику кредитора, який прибуде на збори кредиторів та про його повноваження, в т.ч. про повноваження по здійсненню голосування.
Додатково, арбітражний керуючий направляє повідомлення про перші збори кредиторів іншим учасникам зборів, які матимуть на зборах дорадчий голос (представнику боржника, керівнику боржника, місцевим органам самоврядування, центральним органам управління тощо).

4. Підготовка документів на збори кредиторів.

Після відправлення всім кредиторам та іншим учасникам зборів кредиторів повідомлень, розпорядник майна готує необхідні документи для проведення зборів кредиторів. «Закон про банкрутство» не передбачає жодних процедур проведення зборів кредиторів і тому кожен розпорядник майна робить це по-різному. Не маючи достатньої практики, деякі розпорядники майна допускають помилки, які нерідко є підставою для багатьох скарг на дії розпорядника майна.
Свого часу, ще в 2001 році автори цієї статті розробили систему заходів і документів, яка дозволяє провести збори кредиторів відкрито, без будь-яких порушень законодавства. У зв’язку з цим розпорядник майна готує для кредиторів пакет документів, який надається їм при реєстрації.
Нижче наведений орієнтовний перелік цих документів:
-    порядок денний;
-    перелік усіх визнаних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів із зазначенням кількості голосів, що належить кожному кредитору;
-    іменний бюлетень для голосування на зборах кредиторів за кількісний склад комітету кредиторів;
-    іменний бюлетень для голосування на зборах кредиторів за особистий склад комітету кредиторів;
-    іменний бюлетень для голосування на зборах кредиторів, щодо надання комітету кредиторів додаткових повноважень крім передбачених Законом;
-    інформація про порядок голосування на зборах кредиторів за кількісний склад комітету кредиторів;
-    інформація про порядок голосування на зборах кредиторів за особистий склад комітету кредиторів;
-    інформація про порядок голосування на зборах кредиторів, щодо надання комітету кредиторів додаткових повноважень крім передбачених Законом;
-    повноваження комітету кредиторів відповідно до «Закону про банкрутство».
Крім вказаних документів для кожного кредитора, розпорядник майна складає додаткові документи для забезпечення якісного проведення зборів кредиторів. К таким документам відносяться:
-    журнал реєстрації кредиторів, що прибули на збори кредиторів;
-    журнал реєстрації інших учасників зборів кредиторів та запрошених осіб;
-    журнал підрахунку голосів кількісного складу комітету кредиторів;
-    журнал підрахунку голосів особистого складу комітету кредиторів;
-    журнал підрахунку голосів, щодо надання комітету кредиторів додаткових повноважень крім передбачених Законом;
-    результати голосування, щодо вибору особистого складу комітету кредиторів.
Далі буде наведений опис та значення кожного документу, переліки яких наведені вище.
Виконавши всі необхідні дії з підготовки зборів кредиторів розпорядник майна прибуває за місцем проведення зборів кредиторів у відповідний час і проводить збори кредиторів.

Проведення зборів кредиторів.
Перш за все, кожний кредитор, який прибув на збори кредиторів, повинен пройти реєстрацію та отримати підготовлені для нього документи. З цієї метою представник кредитора реєструється в журналі реєстрації кредиторів. При цьому він передає арбітражному керуючому свою разову довіреність на представництво інтересів, яка залишається у розпорядника майна, а також отримує комплект документів, про що ставить свій особистий підпис в журнал реєстрації.
Аналогічним чином проходить реєстрація інших учасників зборів та запрошених осіб без видачі їм комплекту документів.
Після проходження реєстрації кредиторів з правом вирішального голосу починаються збори кредиторів.
Відповідно до частини 5 статті 16 «Закону про банкрутство» до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішень про:
1) вибори членів комітету кредиторів;
2) визначення кількісного складу комітету кредиторів, визначення його повноважень, дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів;
3) інші питання передбачені цим Законом.
Слід зауважити, що в діючий редакції «Закону про банкрутство» не передбачено інших повноважень зборам кредиторів крім в наведених вище пунктах 1 та 2 і тому не слід на зборах кредиторів виходити за їх компетенцію. Наприклад, є випадки коли зборами кредиторів встановлюється винагорода арбітражному керуючому або деякі кредитори вимагають звіт боржника тощо. Все це не входить до компетенції зборів кредиторів і тому може бути підставою для скарг, розгляд яких буде постійно впливати на тривалість справи про банкрутство.
Збори кредиторів веде розпорядник майна і починає їх з оголошення порядку денного, а також з роз’яснення, щодо кількісного та особистого обрання комітету кредиторів.
Відповідно до абзацу 1 частини 6 статті 16 «Закону про банкрутство» збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб. Кожен кредитор заповнює відповідний бюлетень і висловлює особисту думку по кількісному складу комітету кредиторів. Після підрахунку голосів розпорядник майна оголошує результати голосування. Визначившись з кількісним складом комітету кредиторів, розпорядник майна починає проведення голосування за особистий склад  комітету кредиторів.
Відповідно до абзацу 2 частини 6 статті 16 «Закону про банкрутство» вибори комітету кредиторів проводяться за списком відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визнаних відповідно до частини 4 цієї статті (сума вимог кратна тисячі гривень – прим. авторів).
Тобто необхідно проголосувати відкрито, за списком кредиторів, з урахуванням кількості голосів. Для цього як раз і існує іменний бюлетень.
Процес заповнення бюлетенів дуже простий. В залежності від кількості членів комітету кредиторів, визначених раніше зборами, кожен кредитор в режимі «за» визначає в своєму іменному бюлетені, шляхом проставлення особистого підпису, тих кредиторів, яких він бажає обрати в комітет кредиторів. Щоб уникнути помилки, або можливих креслень тощо в кінці бюлетеня представник кредитора вписує в таблицю перелік тих кредиторів, за яких він віддав свій голос, тобто записує особисто своє волевиявлення по складу комітету кредиторів, і підписує цей бюлетень.
Якщо враховувати, що на бюлетені є 9 підписів (при обранні комітету кредиторів в кількості 7 осіб – прим. авторів), будь-які підробки, фальсифікації тощо – неможливі.
Заповнений бюлетень здається для підрахунку голосів арбітражному керуючому, про що представник кредитора ставить особистий підпис в журналі реєстрації кредиторів, прибувших на збори.
За результатами підрахунку голосів заповнюється документ, що називається «Результати голосування, щодо вибору особистого складу комітету кредиторів», який є підставою для оголошення складу комітету кредиторів.
Обраними вважаються ті кредитори, які набрали найбільшу кількість голосів від першого кредитора до тієї кількості кредиторів, яку визначив комітет кредиторів (сім або менше – прим. авторів) в порядку зменшення кількості набраних голосів.
Після обрання комітету кредиторів присутні на зборах кредиторів можуть визначити повноваження комітету кредиторів. Але «Закон про банкрутство» дає дуже великі повноваження комітету кредиторів. Майже в п’ятнадцяти статтях «Закону про банкрутство» містяться норми, які надають повноваження комітету кредиторів (див., наприклад, статті 31, 13, 16, 17, 18, 19, 21, 30, 35 тощо – прим. авторів).
З огляду на сказане автори вважають, що додаткових повноважень, які б виходили за рамки повноважень, наданих «Законом про банкрутство» надавати комітету кредиторів не потрібно.
Але для уникнення непорозумінь, на зборах кредиторів, проводять голосування іменним бюлетенями, щодо надання додаткових повноважень комітету кредиторів чи обмежитися повноваженнями, які надані «Законом про банкрутство»
На підставі вищевикладеного складається протокол зборів кредиторів, в якому наведений склад комітету кредиторів. Вказаний протокол підписує розпорядник майна і передає його до суду. До протоколу додаються:
- журнали реєстрації кредиторів і інших учасників зборів кредиторів;
- всі довіреності представників кредиторів;
- всі бюлетені голосування на зборах кредиторів;
- результати голосування, щодо вибору особистого складу комітету кредиторів.
Обраний на зборах кредиторів комітет кредиторів, на своєму першому засіданні відповідно до частини 8 статті 16 «Закону про банкрутство» вибирає голову комітету кредиторів і розпочинає свою роботу відповідно до компетенції.
У роботі комітету кредиторів з правом дорадчого голосу можуть брати участь арбітражний керуючий, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників боржника, представники органів місцевого самоврядування, представники центральних органів управління та державного органу з питань банкрутства.
Рішення комітету кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів присутніх на ньому. Слід зауважити, що кожен кредитор в комітеті кредиторів має таку ж кількість голосів, як і на зборах кредиторів (сума вимог кратній тисячі  гривень – прим. авторів) і тому може так статися, що один кредитор фактично може вирішити долю боржника. Це неприпустимо і тому в порядок визначення як кількості голосів кредиторів при обранні комітету кредиторів, так і в процедуру голосування в комітеті кредиторів, слід внести в «Закон про банкрутство» суттєві зміни. Так, наприклад, в комітеті кредиторів можна було би запропонувати голосування по принципу один кредитор – один голос.
І на останнє, щодо питання зборів кредиторів, слід зазначити, що згідно частини 3 статі 16 «Закону про банкрутство» збори кредиторів скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою або ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких складає не менше однієї третини всіх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.
Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання.
Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника.
Але ще раз підкреслюємо, що до компетенції зборів кредиторів належать питання, визначені в частині 5 статті 16 «Закону про банкрутство», перелік яких є вичерпним.
Для приклада до статті надаються зразки документів, підготовлених для проведення зборів кредиторів, кількість яких складає 21 особу і використовуються авторами на протязі 10 років.

ДОДАТКИ ДО СТАТТІ - СКАЧАТИ