Матеріали категорії

Відвідувачі

Умови ефективного банкрутства чи Як неправильне тлумачення вимог кредиторів до боржника шкодить інтересам власника.

Як неправильне тлумачення вимог кредиторів до боржника шкодить інтересам власника.Банкрутство підприємства іноді стає останнім інструментом захисту інтересів власника. Секрети ефективного використання цього інструменту, а також практику застосування законодавства боржниками , кредиторами та судами обговорювали експерти під час практикуму, що відбувався цими днями в Києві.

Необхідні складові

Враховуючи тривалість розгляду, наявність значної кількості зацікавлених сторін і складність нормативного регулювання цієї сфери, справи про банкрутство по праву вважаються одними з найскладніших у судовій практиці. Це вкотре підтвердили голова юридичного управління Державної іпотечної установи Олена Сукманова та суддя Вищого господарського суду Лілія Катеринчук, яких компанія «Ліга:Закон» запросила бути спікерами заходу.

Нагадаємо, що, за загальним правилом, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо вимоги кредиторів відповідають певним умовам, а саме:

• є грошовими та сукупно становлять не менш ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати;

• підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили;

• підтверджені постановою про відкриття виконавчого провадження і не були задоволені боржником протягом 3-х місяців.

Неправильне тлумачення будь-якої із цих умов може призвести до відмови в порушенні справи, що, безумовно, завдає значної шкоди інтересам власника. Розглянемо такі помилки на прикладах.

300 «мінімалок»

Дізнавшись про банкрутство забудовника, інвестори часто звертаються до нього з майновими вимогами, які не є грошовими та не можуть бути визнані в межах справи про банкрутство. Такі ситуації насамперед виникають у випадку придбання майнових прав на квартиру. Спробувати трансформувати такі права у грошові вимоги до забудовника можна або через механізм відшкодування збитків, або на підставі ч.2 ст.693 Цивільного кодексу, згідно з якою передоплата за товар повинна бути повернута в разі непередання товару у встановлений договором строк.

Але суди часто відмовляють у визнанні вимог інвесторів до забудовників грошовими з огляду на складність доказування збитків, відсутність підстав для розірвання договорів та непоширення дії згаданої норми ЦК на угоди купівлі-продажу майнових прав (оскільки товаром за такими договорами виступає не майбутня квартира, а лише права на неї).

Трапляються також випадки, коли кредитор отримав рішення про стягнення заборгованості, відкрив виконавче провадження, але в останній день 3-місячного строку боржник частково погасив борг, унаслідок чого його розмір став менший, ніж 300 мінімальних зарплат. За таких умов заявнику буде відмовлено в порушенні справи про банкрутство з формальних міркувань: сума заборгованості на момент звернення до суду менша, ніж установлена законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Виходом із цієї ситуації може бути об’єднання кредиторів з метою подання спільної заяви про банкрутство такого боржника.

Судове рішення: як розуміти?

Попередня редакція профільного закону дозволяла порушувати справи про банкрутство за будь-якими виконавчими документами, включаючи виконавчі написи нотаріусів. Нова редакція передбачає ініціювання справи про банкрутство винятково на підставі судового рішення.

Гіпотетично під «рішенням суду» можна було б розуміти й рішення третейського суду. Однак це питання є доволі спірним, і пред’явлення рішення третейського суду на підтвердження безспірності вимог кредитора є доволі ризикованим. Зокрема, це підтверджується судовою практикою, у тому числі постановою ВГС від 24.04.2012 у справі №5023/8352/11, в якій суд дійшов висновку про те, що рішення третейського суду у справі про стягнення боргу не має преюдиціальної сили відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу при доведенні обставин безспірності заборгованості боржника перед ініціювальним кредитором.

Однак у ЄДРСР можна знайти і протилежну практику судів першої та другої інстанцій, які відкривали провадження у справах про банкрутство на підставі рішення третейського суду та постанови про відкриття виконавчого провадження на його виконання. Втім, такі рішення не оскаржувалися в касаційному порядку з підстав недоведеності факту безспірності вимог, у зв’язку із чим така практика не може вважатися усталеною.

А от практики порушення справ про банкрутство на підставі рішень міжнародних арбітражів наразі немає. Щоправда, виходячи з положень Нью-Йоркської конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, такі вердикти після їх легалізації можуть стати підставою для порушення справи про банкрутство.

Не чекаючи 3-х місяців

Відповідно до попередньої редакції закону боржник мав можливість ініціювати справу про банкрутство проти себе, визнавши вимоги кредиторів. Не потрібно було ні судового рішення, ні відкриття відповідного виконавчого провадження, із чим неодноразово погоджувався і Верховний Суд.

Утім, нова редакція закону не дає можливості обійти вимогу про попереднє відкриття виконавчого провадження. Однак скоротити 3-місячний строк такого виконавчого провадження цілком реально. Так, згідно з інформаційним листом ВГС від 26.12.2013 №01-06/1862/2013 «загрозою неплатоспроможності є виникнення конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні, внаслідок якої задоволення вимог одного або кількох кредиторів у розмірі не менш ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника у повному обсязі перед іншими кредиторами. При цьому дотримання заявником відповідного тримісячного строку не вимагається».

Отже, в разі виникнення загрози неплатоспроможності, тобто конкуренції кредиторів у виконавчому провадженні, боржник може ініціювати справу про банкрутство проти себе в загальному порядку.

Втім, суд може відмовити в порушенні провадження, якщо виявиться, що розмір активів боржника значно перевищує розмір його кредиторських зобов’язань. Однак в суду не буде підстав для відмови, якщо виконавче провадження триватиме понад 3 місяці. Адже буде підтверджена неплатоспроможність боржника, а не лише її загроза.

Банкрутство та юрисдикція

Крім того, що справи про банкрутство досить складні, їх кількість постійно зростає. Про це переконливо свідчать статистичні дані. В 2014 році з близько 30000 проваджень, порушених Господарським судом м. Києва, понад 9000 (майже третина) стосувалися справ про банкрутство.

Саме специфіка розгляду таких справ залишається одним із головних аргументів на користь збереження господарських судів. Як відомо, одним з найскладніших питань судової реформи є розподіл компетенції між різними видами юрисдикції. Враховуючи перспективи впровадження інституту банкрутства фізичних осіб (відповідний законопроект перебуває на розгляді в профільному комітеті ВР), вбачається логічним, що справи про банкрутство повинні розглядатися винятково висококваліфікованими суддями за умов збереження господарської юрисдикції.

http://zib.com.ua/ru/117648-bankrotstvo_nepravilnoe_tolkovanie_trebovaniy_kreditorov_nan.html