Матеріали категорії

Відвідувачі

Щодо скасування арештів, накладених судами інших юрисдикцій

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Погребняк В.Я. – головуючий, Пєсков В.Г., Катеринчук Л.Й., розглядаючи касаційну скаргу ліквідатора банкрута на постанову Харківського апеляційного господарського суду у справі № Б-50/11-09, якою скасовано ухвалу господарського суду Харківської області про скасування арештів та заборону вчиняти будь-які дії з нерухомим майном, накладених відповідно до ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова, вирішив передати справу № Б-50/11-09 на підставі частини першої статті 302 Господарського процесуального кодексу України на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство, визнавши за необхідне відступити від викладеного в постанові від 14.03.2018 у справі  № 10/Б-5022/1359/2011 висновку щодо застосування статті 23 Закону.

Зокрема, на розгляд палати вирішено передати питання про правомірність скасування господарським судом арешту чи інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута, накладених на підставі судових рішень, ухвалених за правилами інших юрисдикцій.

Частиною першою статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у редакції Закону до 19.01.2013 (далі – Закон), встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

В постанові від 14.03.2018 у справі № 10/Б-5022/1359/2011 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, скасовуючи ухвалені у справі про банкрутство судові рішення про задоволення клопотання ліквідатора банкрута про зобов'язання Банку та відділу державної виконавчої служби вчинити дії щодо вилучення записів з Державного реєстру іпотек та зняття арешту з рухомого майна банкрута, керувався тим, що за загальним правилом зняття заборон та арештів з майна боржника в порядку статті 23 Закону, є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб, у тому числі реєструючих, правоохоронних органів та не потребує подальшого винесення окремих судових рішень.

 

https://www.facebook.com/notes/%D0%BA%D0%B3%D1%81-%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D1%83%D0%B4/%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE-%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2-%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8-%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85-%D1%8E%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9/959834544180812/