Матеріали категорії

Відвідувачі

Страхування професійних ризиків арбітражного керуючого.

 Арбітражні керуючі, які мають намір здійснювати професійну діяльність, зобов’язані «добровільно» застрахувати свої професійні ризики.

 

страхування професійних ризиків

Професійна діяльність завжди пов’язана з ризиком завдання шкоди третім особам. Неумисні дії, помилки, які були допущені під час виконання професійних обов’язків арбітражного керуючого, юриста, аудитора чи іншої особи, можуть завдати третій особі істотної шкоди.

Страхування професійної відповідальності - це специфічний вид страхування цивільно-правової відповідальності. Це досить нова для України галузь страхування, в якій об’єктом страхування виступає професійна відповідальність перед третіми особами, яким можуть бути завдані збитки внаслідок дій чи бездіяльності страхувальника. Страхування професійної відповідальності дозволяє мінімізувати ризики, що виникають в процесі здійснення певного виду діяльності особами, які мають на це законні підстави.

Такий вид страхування в багатьох країнах світу здійснюється в обов’язковій формі. Наявність страхового поліса є обов’язковою умовою для отримання ліцензії на приватну професійну практику певним професійним категоріям.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» від 4 жовтня 2001 року № 2745-III 2001 страхування професійної відповідальності визначено як обов’язкове, але тільки за переліком професій, визначених Кабінетом Міністрів України. Для решти професій таке страхування може проводитись у добровільній формі.

 

Сучасне правове регулювання у сфері страхування професійних ризиків арбітражного керуючого здійснюється, зокрема, Законом України «Про страхування» від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII.

Історично склалося так, що прийнятий 14 травня 1992 року Закон України «Про банкрутство» № 2343-XII не містив жодних застережень щодо страхування арбітражного керуючого. У 2000 році у Законі з’явилася ст. 28 за якою арбітражному керуючому надавалася можливість застрахувати за рахунок коштів кредиторів своє життя та здоров’я.

Пізніше згідно із Законом України від 07.03.2002 р. № 3088-III цю статтю із Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» було виключено, та додано нове положення, а саме п.7 ст. 3-1 за яким діяльність арбітражного керуючого підлягала обов’язковому страхуванню на випадок заподіяння шкоди боржнику чи кредиторам. Досі порядок та умови обов’язкового страхування діяльності арбітражного керуючого нормативними актами України визначені не були.

19.01.2013 року набула чинності нова редакція Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року №4212-VI, яка формально врегульовує страхування професійних ризиків арбітражного керуючого.

Згідно чинного законодавства страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого за шкоду, яку може бути завдано у зв’язку з виконанням ним професійних обов’язків, є одним з видів добровільного страхування, який передбачений п. 21-1 ст. 6 Закону України «Про страхування»: страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за шкоду, яку може бути завдано у зв’язку з виконанням його обов’язків.

Однак не зважаючи на добровільність даного виду страхування спеціальний Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» статтею 110 зобов’язує арбітражного керуючого укласти із страховиком договір страхування професійних ризиків арбітражних керуючих за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого, забороняючи арбітражному керуючому здійснювати свою діяльність без договору страхування професійних ризиків.

Таким чином, з 19.01.2013 р., тобто з моменту набрання чинності Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що прийнята Законом України  від 22 грудня 2011 року N 4212-VI, арбітражні керуючи, які мають намір здійснювати професійну діяльність, зобов’язані «добровільно» застрахувати свої професійні ризики.

 

Страхування професійної відповідальності арбітражного керуючого оформлюється відповідним договором за яким страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, а саме відшкодувати третім особам збитки, ненавмисно завдані страхувальником, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Сторонами договору страхування професійної відповідальності арбітражного керуючого є страховик - страхова компанія, як юридична особа, що одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності та страхувальник - арбітражний керуючий.

Третіми особами, які мають право на відшкодування збитків, що завдані неумисними діями арбітражного керуючого в процедурах банкрутства є: боржник (особа, справа про банкрутство якого розглядається господарським судом) та кредитори боржника (особи, яким наданий статус кредитора у справі про банкрутство).

Предметом страхування є майновий інтерес пов’язаний з обов’язком арбітражного керуючого у порядку, встановленому чинним законодавством України, відшкодувати шкоду заподіяну ним третій особі внаслідок власної професійної діяльності.

Страховим випадком визнається факт настання відповідальності Страхувальника за шкоду спричинену майновим інтересам третіх осіб внаслідок здійснення страхувальником своєї професійної діяльності через ненавмисні помилки, упущення, недоліки, хибні дії та ін. Згідно договору страхування такий факт може підтверджуватися, наприклад, рішенням суду, що набуло законної сили.

Істотні умови договору страхування відповідальності арбітражного керуючого передбачені ст. 982 Цивільного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про страхування».

Крім того, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить ключові вимоги до договору страхування, а саме:

-                мінімальний розмір щорічної страхової суми має становити триста мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої на початок року;

-                шкода, заподіяна особі внаслідок неумисних дій або помилки арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), має відшкодовуватися за рахунок страхової виплати.

 

При укладенні договору страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого, страхувальникам необхідно звертати увагу на декілька моментів, так зокрема:

Страховик повинен мати ліцензію на відповідний вид страхування – страхування відповідальності перед третіми особами (крім цивільної відповідальності власників наземного, повітряного та водного транспорту, включаючи відповідальність перевізника) (ч. 7 ст. 6 ЗУ «Про страхування»).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2005 р. №286 «Про встановлення розміру плати за видачу ліцензії на проведення конкретного виду страхування» разова плата за видачу страховику ліцензії на страхування відповідальності перед третіми особами становить 12,5 тис. гривень.

 

Мінімальний розмір щорічної страхової суми має становити не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати на початок року, що у 2013 році дорівнює 344 100,00 грн. (ч. 3 ст. 110 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 8 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013 рік»). При цьому, страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник (ст. 9 ЗУ «Про страхування»).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова сума це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова сума може бути встановлена:

- по окремому страховому випадку;

- по групі страхових випадків;

- по договору страхування у цілому.

Важливо те, що на сьогодні нормативними актами України не врегульована можливість страховика встановлювати ліміти відповідальності по одному страховому випадку, або по групі страхових випадків менше за страхову суму.

Отже, при настанні страхового випадку за договором страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого, страховик зобов’язаний провести виплату у межах страхової суми, що відповідно до Закону не може бути меншою 300 мінімальних розмірів заробітної плати на початок року, та не більше фактичного збитку.

Якщо за договором страхування страхова сума встановлена по окремому страховому випадку, у разі настання такого страхового випадку, страхувальник має негайно укласти новий договір страхування (чи додаткову угоду) яким покрити ризики майбутніх періодів.

З тих самих мотивів, деякі фахівці вважають, що за договором страхування, який передбачає франшизу (частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (ч. 18 ст. 9 ЗУ «Про страхування»)) страхова сума має бути збільшена на розмір франшизи, оскільки шкода, заподіяна особі внаслідок неумисних дій або помилки арбітражного керуючого, відшкодовується за рахунок страхової виплати у межах страхової суми, що не може бути меншою 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

 

Необхідно зазначити, що після укладення договору страхування професійної відповідальності арбітражний керуючий продовжує нести юридичну відповідальність за свої дії. На страховика така відповідальність не перекладається. Крім того, на арбітражного керуючого покладено обов’язок компенсувати різницю між сумою збитків боржника або кредитора та страховою сумою у разі недостатності останньої.

 

Сучасні умови здійснення арбітражним керуючим своєї професійної діяльності вимагають визначення Кабінетом Міністрів України окремого порядку страхування професійної відповідальності арбітражного керуючого. За приклад можна обрати й досвід Російської Федерації. Так, у жовтні 2002 року у Росії був прийнятий новий Федеральний Закон «О несостоятельности (банкротстве)». Цей Закон передбачав матеріальну відповідальність арбітражних керуючих за результати своєї діяльності, а в якості фінансового забезпечення даної відповідальності Законом було введено обов’язкове страхування цивільної відповідальності арбітражного керуючого. Починаючи з грудня 2002 р. всім арбітражним керуючим необхідно було укласти договір страхування професійної відповідальності на строк не менший за один рік з обов’язковою подальшою пролонгацією на той же строк.

На сьогодні мінімальна страхова сума по договору страхування має бути більшою  за 3 000 000 рублів на рік. Крім того, з моменту призначення у нову справу, арбітражний керуючий має додатково застрахувати свою відповідальність на суму, що залежить від балансової вартості активів боржника, а саме:

3% від активів, що перевищують 100 млн. руб. (якщо балансова вартість активів боржника від 100 млн. до 300 млн. руб.)

6 000 000 рублів + 2% від активів, що перевищують 300 млн. руб. (якщо балансова вартість активів боржника від 300 млн. до 1 млрд. руб.)

20 000 000 рублів + 1% від активів, що перевищують 1 млрд. руб. (якщо балансова вартість активів боржника більше за 1 млрд. руб.)

У відповідності до ст. 22 Закону РФ «О несостоятельности (банкротстве)» саморегулівна організація арбітражних керуючих зобов’язана надавати у контролюючий орган, в тому числі й відомості про перелік страхових компаній, що здійснюють страхування цивільної відповідальності арбітражних керуючих та які акредитовані саморегулівною організацією.

 

Страхування професійної відповідальності покликане захистити майнові інтереси страхувальника, пов’язані з його обов’язком відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам під час здійснення професійної діяльності, й водночас захищає інтереси третіх осіб. Часто-густо арбітражний керуючий не в силах власноруч відшкодувати збитки від своєї діяльності, тому страхування є реальною можливістю забезпечити права кредиторів, у разі непрофесійності арбітражного керуючого.

У зв’язку з цим залишається чекати на прийняття підзаконних нормативних актів , що деталізують порядок страхування професійної відповідальності арбітражного керуючого, форми типового договору та умов ліцензування такого виду страхування, а також визначать розмір страхових сум та максимальний розмір страхового тарифу.

 

 

                                                                    М.О. Куделя

                                                                    Арбітражний керуючий.

                                                                    Президент ВСОАК ВГО

«Асоціація антикризового менеджменту»

 

 

Список використаних джерел:

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями;

Закон України «Про страхування» від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР 9 із змінами та доповненнями;

Закон України «Про банкрутство» від 14 травня 1992 року № 2343-XII;

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 07.03.2002 року № 3088-III;

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22 грудня 2011 року №4212-VI;

Закон України  «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 6 грудня 2012 року № 5515-VI ;

Федеральний Закон «О несостоятельности (банкротстве)» від  26.10.2002 N 127-ФЗ;

Постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру плати за видачу ліцензії на проведення конкретного виду страхування» від 13 квітня 2005 р. №286;

Поляков Б.М. Процедура банкротства в Украине: теория и практика / Б.М. Поляков. – Донецк: Донбасс, 2001. – 480 с.;

Поляков Б.М. Право неспроможності (банкрутства) в Україні: підруч. для студ. Вищ.навч.закл.ів/ Б.М. Поляков.-К.:Ін Юре, 2011.-560 с.;

http://insins.net

http://ua.garant-auto.ua

http://www.legalactivity.com.ua

http://www.law.edu.ru