Матеріали категорії

Відвідувачі

Відображення у податковому обліку платника податку – банкрута списання кредиторської заборгованості, яка не внесена до Реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 11 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2343) не пізніше ніж на п’ятий день з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство виноситься ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
З метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника на підготовчому засіданні, виноситься ухвала, яка зобов’язує заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк оголошення про порушення справи про банкрутство.
Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов’язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника.
Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає (п.2 ст. 14 Закону № 2343).
З урахуванням викладеного, якщо на балансі платника податку щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство, рахується кредиторська заборгованість, однак протягом встановленого ст. 14 Закону №2343 строку щодо неї не отримано заяви кредитора, то на дату винесення ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів така кредиторська заборгованість вважається погашеною і відповідно товари (роботи, послуги, основні засоби), отримані платником податку від кредитора, але не оплачені, є безоплатно отриманими.
Отже, на підставі норм пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI на дату винесення ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів платник податку повинен включити до складу доходу вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг, основних засобів).
При цьому, якщо відповідно до норм Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку врахував вартість таких отриманих, але неоплачених товарів робіт, послуг у складі валових витрат, то на підставі норм ПКУ зменшення витрат на зазначену суму не здійснюється. Аналогічно не здійснюється зменшення сум амортизаційних відрахувань, врахованих до 01.04.2011 року при визначенні об’єкта оподаткування.

 

Єдина база податкових знань
http://sts.gov.ua/ebpz/#answer-block