Матеріали категорії

Відвідувачі

Звіт про оприлюднення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань банкрутства»

Міністерство юстиції України з 14.05.2012 по 14.06.2012 з метою обговорення і отримання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань оприлюднювало на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України в мережі Інтернет проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань банкрутства».

Вказаний проект розроблено з метою удосконалення нормативного регулювання у сфері банкрутства та скорочення термінів здійснення процедур банкрутства.

Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України протягом місяця приймав і опрацьовував зауваження і пропозиції до вказаного проекту.

В обговоренні взяли участь чотири суб’єкта. Надані пропозиції та зауваження опрацьовані в Управлінні з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції та про результати розгляду повідомлено заявників.

 

Суб‘єкт обговорення

Пропозиції і зауваження до проекту

Результат розгляду Мін‘юстом пропозицій і зауважень до проекту

1. Арбітражний керуючий 
Талан Л. Г.

1. В абзаці дев’ятому частини другої статті другої Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону від 30 червня 1999 року № 2343-XII (далі – Закон № 2343) в редакції Законопроекту виключити слова «незаконних дій у разі банкрутства», оскільки в жодному документі такого словосполучення не існує та з цього поняття не зрозуміло до кого воно повинно застосовуватись: до керівника боржника, кредиторів, арбітражного керуючого.

Пропозиція не врахована та доцільно залишити в редакції Законопроекту, оскільки поняття «незаконні дії у разі банкрутства» міститься в статті 16616 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, це - умисне приховування майна, відомостей про майно, передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність, якщо ці дії вчинені громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб\'єкта господарської діяльності в період провадження у справі про банкрутство і завдали великої матеріальної шкоди. Тобто, поняття «незаконні дії у разі банкрутства» охоплює низку неправомірних дій, вчинення яких може бути виявлено під час проведення аналізу фінансово-господарського стану підприємства-боржника.

 

2. Виключити частину третю статті 2 Закону № 2343 в редакції Законопроекту, оскільки по-перше, не зрозуміло до яких підприємств вона відноситься (до всіх, або тільки у яких в статутному капіталі частка державної власності перевищує 25 відсотків). По-друге, яким чином буде інформований державний орган з питань банкрутства щодо початкової вартості майна. Витребування у арбітражних керуючих такої інформації є перевищенням повноважень державного органу з питань банкрутства. По-третє, не зрозуміло поняття «обґрунтованих сумнівів щодо визначення початкової вартості майна».

Пропозиція не врахована та доцільно залишити в редакції Законопроекту, оскільки така норма сприятиме уникненню умисного заниження початкової вартості майна боржника в процедурах банкрутства. 
Крім того поняття «обґрунтовані сумніви щодо визначеної початкової вартості майна боржника» використовується в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону від 22 грудня 2011 року № 4212-VI (далі – Закон № 4212).Щодо перевищення повноважень державного органу з питань банкрутства в частині отримання інформації стосовно визначеної початкової вартості майна, то по-перше, арбітражний керуючий зобов’язаний надавати відомості до державного органу з питань банкрутства для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; по-друге, зазначені відомості державний орган з питань банкрутства може отримати під час здійснення планових та позапланових заходів контролю.

 

3. В абзаці сьомому частини дев’ятої статті 13 Закону № 2343 в редакції Законопроекту виключити слова «незаконні дії у разі банкрутства».

Не враховано. Аргументи неврахування наведені у пункті підпункті 1 пункту 1 Звіту.

 

4. Виключити всі зміни в статті 17, 18, 21 Закону № 2343 щодо скорочення процедур банкрутства, оскільки можна зруйнувати потужні підприємства, у тому числі і ті, що мають державну частку у статутному капіталі.

Не враховано та доцільно залишити в редакції Законопроекту, оскільки процедури банкрутства тривають по декілька років, що негативно впливає на погашення заборгованості кредиторів, у тому числі і з заробітної плати. Крім того, така тривалість процедур банкрутства абсолютно не гарантує відновлення платоспроможності підприємства. Разом з тим існуюча тривалість процедур банкрутства загрожує порушенню принципу розумного строку розгляду справ, визначеного в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

 

5. Абзац сьомий частини першої статті 23 Закону № 2343 доповнити двома реченнями: 
«За клопотанням ліквідатора господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає перелік майна, щодо якого скасовується арешт, обтяження, заборона чи інші обмеження з розпорядження таким майном. Вказана ухвала є підставою для внесення відповідних записів про скасування арештів, обтяжень, заборон чи інших обмежень з розпорядження таким майном у відповідних державних реєстрах.»

Пропозицію враховано. Абзац сьомий частини першої статті 23 Закону № 2343 викладено у такій редакції: 
«Стаття 23. Наслідки визнання боржника банкрутом 
1. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: 
скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. За клопотанням ліквідатора господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає перелік майна, щодо якого скасовується арешт, обтяження, заборона чи інші обмеження з розпорядження таким майном. Вказана ухвала є підставою для внесення відповідних записів про скасування арештів, обтяжень, заборон чи інших обмежень з розпорядження таким майном у відповідних державних реєстрах.»

 

6. Вищенаведені пропозиції і зауваження стосуються аналогічних статей Закону № 4212.

Не враховані. Аргументи наведені вище.

 

7. Положення, які стосуються представництва державним органом з питань банкрутства на зборах кредиторів та комітеті кредиторів інтересів суб’єктів управління об’єктами державної власності, державної податкової служби, Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, потребують ретельного і виваженого аналізу з урахуванням узгодженості з нормами Закону.

Слід зазначити, що представництво державним органом з питань банкрутства на зборах кредиторів та в комітеті кредиторів інтересів суб’єктів управління об’єктами державної власності, державної податкової служби, Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, запропоновано ввести з метою прийняття кваліфікованих рішень на зборах кредиторів і комітету кредиторів, та таке представництво буде здійснюватись у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. 
Після запровадження такого представництва його дія на практиці буде досліджуватись та у разі виникнення будь-яких колізій чи труднощів у застосуванні Міністерством юстиції будуть вжиті заходи щодо вдосконалення інституту представництва.

2. Асоціація міжнародно-правових досліджень

Підтримує Законопроект та пропонує доповнити його такою нормою:
«У абзаці першому частини шостої статті 49 слова «що має ліцензію на проведення торгів і» та у абзаці другому частини шостої статті 49 слова «наявність ліцензії» виключити.»
В обґрунтування внесення такої зміни заявник зазначає про відсутність в переліку видів діяльності, які потребують ліцензуванню, аукціонної діяльності.

Вважаємо слушною пропозицію, проте дана норма не є предметом цього Законопроекту і може бути врахована під час подальшого врегулювання законодавства з питань банкрутства.

3. Микола Денисов

Щодо змін до частини сьомої статті 13 Закону № 2343 заявник зазначає, що у даній нормі не вказані наслідки не вирішення в шестимісячний термін у суді спірних питань щодо наявності або розміру кредиторських вимог та не передбачено обов’язку суду до закінчення даного терміну якимось чином вирішити всі спірні питання, що може призвести до практики умисного затягування їх розгляду кредиторами або арбітражними керуючими.

Не враховано і доцільно залишити в редакції Законопроекту, оскільки процедура розпорядження майном може тривати більше року, що негативно впливає на інтереси кредиторів та може призвести до зловживань з боку як арбітражного керуючого, так і боржника. Крім того, існуюча тривалість процедури розпорядження майном загрожує порушенням принципу розумного строку розгляду справ, визначеному в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Разом з тим статтею 52 Господарсько-процесуального строку встановлено можливість зупинення перебігу процесуальних строків, зокрема, шляхом зупиненням провадження у справі.

4. Сергій Багмет

1. Встановити, що кандидатура арбітражного керуючого надається разом із заявою про порушення справи про банкрутство. Комітет кредиторів на будь-якій стадії має право здійснити заміну арбітражного керуючого навіть, якщо в його діях відсутні порушення. Суд має право відсторонити арбітражного керуючого тільки за наявності порушень або за клопотанням комітету кредиторів. Нову кандидатуру подає комітет кредиторів. Оплата послуг та додаткова винагорода здійснюється щомісяця після звіту арбітражного керуючого на підставі рішення комітету кредиторів.

Не враховано, оскільки пропозиції не є предметом правового регулювання Законопроекту та з урахуванням наступних зауважень.
По-перше, Законом № 4212 вводиться новий принцип призначення арбітражних керуючих, зокрема, вони будуть призначатись автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України в ухвалі про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.
По-друге, заміна арбітражного керуючого за клопотанням комітету кредиторів без будь-яких обґрунтувань і підстав сприятиме зловживанням з боку кредиторів. 
Стосовно щомісячного прийняття рішення щодо оплати послуг і додаткової винагороди арбітражному керуючому, то цю пропозицію врахувати неможливо у зв’язку з тим, що оплата арбітражному керуючому здійснюється згідно черговості задоволення вимог кредиторів та погашається пропорційно між усією чергою.

 

2. Комітет кредиторів утворюється під час введення спрощених процедур, якщо є ліквідаційна маса.

Слід зазначити, що згідно Закону № 4212 створення комітету кредиторів у разі банкрутства власником (стаття 95 Закону) не заборонено та здійснюється за волевиявленням самих кредиторів боржника.

 

3. Порядок реалізації необхідно зробити схожим на виконавче провадження.
4. Під час відкриття ліквідаційної процедури податки виникають, тільки змінюється порядок їх уплати.
5. Черговість задоволення вимог кредиторів:
Перша черга - заробітна плата та всі зобов’язання, пов’язані з цими виплатами, у тому числі по яких боржник є податковим агентом;
Друга черга – податки та інші зобов’язання перед державою; 
Третя черга – кредиторські вимоги конкурсних кредиторів; 
Четверта черга – пеня та штрафи; 
П’ята черга – податки в ліквідаційній процедурі; 
Шоста черга – несвоєчасно заявлені кредиторські вимоги. 
6. Можливість безоплатно отримувати інформацію щодо боржника. 
7. Порядок звільнення залишився в редакції 1992 року. 
8. Необхідно впорядкувати процедуру здачі документів в архів. 
9. Повністю недоцільною є норма щодо досудової санації.

Не враховано, оскільки пропозиції, зазначені у підпунктах 3-9 пункту 4 не містять чітких, послідовних, логічних норм і обґрунтувань, що унеможливлює їх врахування.

 

10. Тільки при наявності затвердженого плану санації можливий перехід до процедури санації.

Дана пропозиція уже врахована у Законі № 4212 (частина третя статті 27)

 

11. Виключити банкрутство фізичної особі – підприємця.

Не враховано, оскільки відсутнє обґрунтування такого виключення.

 

 

В.о. директора Департаменту нотаріату, 
банкрутства та функціонування 
центрального засвідчувального органу                                                І.О.Наливайко

http://www.minjust.gov.ua